Альфа — Фразеологічний словник української мови

Альфа і омега, книжн.

1. Початок і кінець чого-небудь.

  • [Неофіт-раб:] Що за слово? [Єпископ:] Те слово — бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Л. Укр.).
  • — Містер Бредлі,— почав розмову управитель..,— ви знаєте, що все має початок і кінець — альфу і омегу... (Бурл.).

2. чого. Головне в чомусь, основа, зміст, суть чого-небудь.

  • Люди тут [в Ковалівці] несвідомі, ставлення до школи з боку деяких просто дикунське. Корови та телята для них — альфа і омеги всієї премудрості (Збан.).
  • — Словом, без «почуття плеча» твого соратника ти ніщо: така альфа і омега кодексу моралі й діяння футболіста [Смолич].
  • Глибина проникнення., у ті духовні та економічні процеси, які відбуваються саме там (у селі),— ось що має бути альфою і омегою літератури про село (Вітч.).