Баламутити голови кому.
1. Дурити, морочити когось.
- Ось забирайся, парубче, звідси та не баламуть голови заміжнім жінкам,— виказала [Федора] сердито... (Дарда).
2. Підбурювати на погані дії, вчинки кого-не-будь.
- Окаянна сірома нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспільству. Хіба не чув ти поголоски про чорну раду? (П. Куліш).
Баламутити світом.
Порушувати звичайний уклад життя, тривожити, бентежити.
- А молоді робили своє: баламутили світом, шукали нових доріг, бунтували проти старосвітських забобонів (Речм.).
- Не баламутьте, мамо, світом. Доконче вам треба розтривожити всіх... (Стельмах).
Баламутити в інших словниках
| Баламутити — Тлумачний словник української мови |