Бантину — Фразеологічний словник української мови

На бантин. Повіситися.

  • [Тимоха (з сльозами):] Пропало чотирнадцять з полтиною ні за цапову душу!.. Одне тепер зосталось мені: коли не в річку, то на бантин! (Кроп.).