Бенкет — Фразеологічний словник української мови

Бенкет.

1. Битва, побоїще.

  • Упоєні на бенкетах кривавих, невільники-народи спали довго у спільній віковій... темниці (Л. Укр.).

2. Масові вбивства.

  • Фашисти в українських селах чинили криваві бенкети.

Пор.: кривава баня; кривава оргія (в2 знач.).