Бестія — Фразеологічний словник української мови

Продувна бестія. Дуже ненадійна, хитра, спритна й нечесна людина; шахрай.

  • [Лукєрка:] Боже, які бувають люде злі!.. [Харко:] Мовчи, брехухо! Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія! (Кроп.)
  • Сам пан лісничий дивується з мого ока і каже, що я продувна бестія! — сміється [Амбросій], задоволений похвалою начальства (Стельмах).