Божевільний — Фразеологічний словник української мови

Божевільний

Як божевільний, з сл. бігти, кричати і т. ін. Дуже сильно, нестримно.

  • Раптом в цю тишу ввірвалось щось дике і щось безглузде. Як божевільний, промчався козак, пригнувшись до шиї коня, і, здавалось, хрипів з ним разом (Коцюб.).