Бігти — Фразеологічний словник української мови

Бігти за двома зайцями див. ганяти.

Як [дурному] з гори бігти / Побігти (збігти). Дуже просто, легко, немудро. Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр. присл.).

  • Була весела, — одкаже [Катря], — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти... (Вовчок)
  • [Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (Лев.)