Бійся — Фразеологічний словник української мови

Бійся / Побійся Бога.

1. Уживається для вираження прохання, застереження не робити чогось недозволеного, поганого.

  • Бійся бога, милий побратиме! Що за слово ти оце промовив? Чи на те ж браталась яз тобою, аби мала так ганебно зрадить? (Л. Укр)
  • — Ти, напевне, То-доско, ів пеклі не зачахнула б,— зіскакує з коня і жартома однією рукою пригортає до себе панську утішницю.— Бога бійтеся, Якове Дорахтейо-вичу, це як побачить пан... (Стельмах)

2. Уживається з метою викликати у кого-небудь почуття сорому, жалю за свої вчинки, слова і т. ін.

  • — Як я пишу в суд, то беру карбованця, як пишу до мирового, то дев'ять злотих, а як до царя, то хіба багато буде — синю?..— Ей, бійся бога, спусти хоч трохи...— Не можу! — Ну, то пиши (Коцюб.)
  • — А ви чого ж це не писали? [листів] — суворо перебиває Хому замполіт.— На чорнявих мадярок задивились?..— Що ви, товаришу гвардії майор! Побійтесь бога! В мене теж чорнява! На все село молодиця! (Гончар)