Важити — Фразеологічний словник української мови

Важити головою чиєю [життям чиїм]. Наражати кого-небудь на смертельну небезпеку.

  • Чи міг ще раз важити своєю головою, тепер уже напевне знаючи, що вмре (Коз.).
  • Вже скільки разів він [козак] наражався на небезпеку, скільки разів важив своїм розхристаним життям, а проте ласкава доля поки що не зраджувала його: в лиху годину вона дбайливо відводила від нього кістляву руку смерті (Добр.).
  • Але ж там було небезпечно. Я не міг важити вашим життям (Ю. Янов.).