Вдаряти (бити) / Вдарити в ніс Гостро відчуватися (про запах).
- Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (Ільч.).
- Від першого дотику вдарила в ніс порохнява, матрац був потертий, дірявий (Хижняк).
// безос., чим. Дуже діяти на кого-небудь (про запах).
- У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Збан.).
- Безсило схилився просто на одкриту шухляду. У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Епік).
Вдарити до носа.
- Пес... несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (Фр.).
У піт вдаряти див. кидати.