Виграти — Фразеологічний словник української мови

Виграти бій. Домогтися, досягти свого; перемогти.

  • Ганна тужить. А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче, не ти, Захар їй дорогий, Захар їй найдорожчий (Дор.).

Виграти козиря. Досягти, домогтися чого-небудь вигідного для себе.

  • Але хто справді є ці «індуси»? Кого можна докладно про це розпитати? До того жі йому раптом закортіло в цій справі виграти козиря (Ле).

Виграти справу. Досягти бажаних наслідків.

  • Що більші мури постали проміж інтелігенцією та народом, то більшої праці треба, щоб їх розвалити, бо тільки тоді, як їх не буде,— тільки тоді ми виграємо справу (Гр.).

Виграти третячка на зубах див. вигравати.