Вижити — Фразеологічний словник української мови

Вижити / Виживати з пам'яті. Від старості втратити пам'ять.

  • Старий зовсім вижив з пам'яті, нічого не пам'ятає.

Вижити / Виживати з розуму (з ума). Від старості втратити здатність розумно мислити; позбутися розуму.

  • — Що він [старий] меле? Левкой — це левкой, а матіола — це матіола, вечірня запашна квітка. Стручки, хрестоцвіття, п'ятипелюсткові... З розуму вижив старий (Ле).
  • — Дурень [старий] зовсім вижив з розуму. Коли б він пішов у банк, йому б одразу сказали, що гроші фальшиві. Але він боїться з'являтися з тими грошима на людях... (Ю. Бедзик).
  • Люди не звертали уваги на ті Уласові речі.— Старий став — з ума вижив (Мирний).
  • Як не кричав Софрон, Митрич таки переконав людей, що Свир говорить правду, треба заходжуватись біля перебудови, а Софрон уже вижив із ума (Панч).