Хоч вовком вий. Уживається для вираження безвихідного, скрутного становища, великого відчаю, досади і т. ін. через неможливість що-небудь змінити.
- Худібка в пошесть вигибла.., хоч вовком вий (Фр.).
- Ти бачив, Васю, як танцюють чоловіки, коли вони самі?.. Який страшний, самітницький, хоч вовком вий, сум лежить на дні їхніх очей (Загреб.).
- — Хоч би, думаю, яка-не- будь грішна душа на дорозі трапилась. Хоч вовком вий — нікого (Логв.).
- Ще ті, хто письму навчений, то уривали хвилину, а нам, неписьменним, хоч вовком вий. Попросиш котрогось, а він тобі як гаркне — хіба ж людині до того, щоб у такому пеклі ще для когось і листи писати (Збан.).
Хоч вовком труби — Як ми поживаємо... Коли є люди, то добре, а коли нема — хоч вовком труби: так прямо і чахнеш на цьому. відлюдді (Стельмах).
Синоніми: хоч плач; хоч лобом в стіну бийся; хоч криком кричи; хоч плач, хоч скач (у2 знач.); хоч з мосту та в воду; хоч ґвалт кричи; хоч кричи пробі.