Вилазити — Фразеологічний словник української мови

Вилазити боком див. вилізти.

Вилазити (вилізати) / вилізти із своєї (власної) шкаралупи. Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів.

  • Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (Бойч.).

Вилазити / вилізти наверх. Несподівано або непередбачено виявлятися, нагадувати про себе (про що-небудь небажане або приховуване).

  • Що б він тепер дав, коли можна було її [правду] викинути з пам'яті, забути... Так ні!.. Таке не забувається!.. Воно., вилазить наверх, наче яке страховище, лякає тебе (Мирний).
  • Я навіть мало помічала ту силу підкупу,., брехні та мошенства [шахрайства], що теж вилізло наверх перед виборами (Я. Укр.).

Вилазити з шкури див. лізти.

Вилазити на голову див. сідати.