Вимітати — вимести під мітлу. Забирати все начисто, зовсім нічого не залишаючи.
- Насувався голод.., а «рятівники» [інтервенти] тим часом під мітлу вимітали всі запаси хліба, що були в порту (Гончар).
- Хто хоче пити молоко, фуражу залишав би,— сказала Тоня.. А то влітку весь фураж під мітлу виметуть, а навесні, коли худоба дохне, знову давай його назад, із станції тягачами по багнищі тягнуть (Гончар).
Повимітати під мітлу (про все).
- В дані,— знову продовжував херсонський посланець,— що греки зараз беруть хліб у Хорлах, під мітлу заповзялися усе повимітати, як зробили це ів нас, у Херсонськім порту (Гончар).
Синонім: мести як помелом.