Випливати / Виплисти на чисту воду. Ставати відомим. Не все випливло на чисту воду, але й за те, що розкрилось, довелося.
Випливати — постояти прив'язаному до стовпа ганьби (Стельмах). Синонім: випливати на поверхню [у 1 знач.].
Випливати (виринати) / Виплисти (виринути) на поверхню.
1. Несподівано ставати відомим для багатьох (про те, що приховується).
- Почував [Павло], що як тільки заговорить, то недавнє минуле одразу випливе на поверхню і він знову опиниться душею в тому проклятому таборі (Кучер).
- Маковей не втримався, щоб не розповісти товаришам про свою конфузну пригоду. Дещо він, звичайно, намагався прикрасити, але робив це так невміло, що правда, нарешті, випливла на поверхню. Товариші підняли його на глум (Гончар).
Синонім: випливати на чисту воду.
2. чого і без додатка. З'являтися де-небудь.
- Рафаїл якось автоматично виринув на поверхню, коли Аркадієві треба було позичити грошей [Вільде].
- На поверхню нашого кіножиття виплили хороші, по-справжньому художні фільми.