Вискалювати — Фразеологічний словник української мови

Вискалювати (Вискаляти) / Вискалити зуби, зневажл.

1. Сміятися.

  • Полюбила москаля, та ще й зуби вискаля! (Шевч.)
  • — А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Кв.-Осн.)
  • Він знову приносить півторбини оладків, канючить, вискаливши зуби: «Федоте, зроби шаблю» (Тют.)

Пор.: скалити зуби (в1 знач.). Синонім: вишкіряти зуби (в1 знач.)

2. тільки док., рідко Померти.

  • Тут де узявся ворон — надлетів над неї [Зубиху], крилами махнув... тут їй амінь... тільки зуби вискалила! [Кв.-Осн.]