З вискоком [з вистрибом, з вибриком]. Охоче, з радістю, не вагаючись.
- Та й на виду Зося не згірша за Христину. Інший би з вискоком подримбав до такої дівчини (Стельмах).
- Молодших не треба було умовляти, їм тільки скажи, що збирається гурт, щоб поспівати, — з вискоком побіжать (Речм.).
- — Гляди, вже скоро й заміж віддамо. — О, коли це буде, — махнула рукою [Христина] і почервоніла. — Тільки старости на поріг, то з вистрибом помчиш, — обізвався Левко (Стельмах).
- Клим чоловік неабиякий. За його кожна дівка піде з вибриком [Н.- Лев.].
Вискоком в інших словниках
| Вискоком — Великий тлумачний словник сучасної української мови |