Висотувати жили див. вимотувати.
Висотувати (сотати) / Висотати нерви. Виснажувати кого-небудь, спричинюючи знервованість.
- Вчительська робота висотує нерви, та й вік уже, мабуть, дається взнаки (Літ. Укр.).
- Вимагали збільшить плани, Наполігши на резерви... Нащо Лесю критикани, Що сотають тільки нерви?.. (Воскр.).
- А про те, скільки йому крові зіпсували, нервів з нього висотали, зараз і не згадують (Кучер).
Висотувати (сотати) / Висотати сили (силу) з кого. Виснажувати кого-небудь; знесилювати.
- Зникло свердляче око, що впивалося йому в душу, висотувало з неї сили (Ю. Бедзик).
- Але й тяжкий молот неспроможний був висотати молоду силу невгамовного хлопця (Іщук).
Висотувати в інших словниках
| Висотувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |