Витися — Фразеологічний словник української мови

Витися [звиватися, крутитися, викручуватися / т. ін.] в'юном (лисом) біля кого, навколо кого.

Підлещуючись, догоджати кому-не-будь, упадати біля когось.

  • Як відходили (панотчи- ки), то червоний стукав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Март.)
  • Біля нього [Піскового] в'юном крутився старий Митрофан Лизя (Ле)
  • Мати в'юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (Хижняк)

Синонім: скакати на задніх лапах.