Виточити кров з кого — чого. Знесилити, виснажити, ослабити кого-небудь.
- «Виточить він усю кров з рідної України, щоб запагубити її навіки, щоб дати змогу й силу полякам запанувати на Україні»,— думала Тодозя, йдучи слідком за князем до палацу (Н.-Лев.).
- Яб тобі утер маку,— думав він,— коли б москаль не виточив з мене крові (Коцюб.).
Синонім: Видавити соки (в2 знач.).
Виточити сльози з очей чиїх, кого. Своїми вчинками, поведінкою викликати в кого-небудь страждання, плач.
- А як пішов мені шостий рік, то багацько сліз виточив з очей бідної моєї неньки (Стор.).
- Вона кинулася була розважати Пріську,.. та ще гірше розразила її серце, ще більше виточила сліз з її старих очей (Мирний).