Витрачати (тратити) порох. Докладати значних зусиль для здійснення, досягнення чого-небудь (перев. марно, безрезультатно).
- Лінія знову замовкла. Маковейчик ще деякий час надсадно кричав у трубку, лаючи свого напарника.. Одначе, видно, даремно витрачав Маковей свій порох: напарник таки мовчав (Гончар)
- [Макар:] Іди, Оксано. Яз Артемом хочу поговорити. Не трать пороху, на шахті завтра про це скажеш (Корн.)
- — У мене, наприклад, всі корови високоудійні..— Ясно? — ущипливо резюмував Кологойда.— А ви нас, рабів божих, викликали серед ночі, агітуєте, накачуєте. Тратите порох, ламаєте, як ото кажуть, двері (Ряб.)