Витрудити — Фразеологічний словник української мови

Гору (гори) труда витрудити, рідко. Дуже багато зробити; напрацюватися.

  • «Наробив же ж я, якби ти знав.., гору труда витрудив..» (Вишня)
  • Не боявся я в житті найтяжчої роботи — гори труда витрудив, гори солі із Сиваша на собі виносив (Гончар)