Виходити (відходити, відбігати) нбги. Втомитися від довготривалого ходіння.
- — Ідіть до ворожки, вона вам порадить.— Я вже ноги свої виходила. Нічого не допомагає [Вільде];
- — От, той козак Савлук ходив, ходив — набрів оце й низькоділ, де тепер село; та чи він уподобав, чи то вже ноги одходив, оселився тут (Вовчок);
- [Мусій:] За чотири місяці зовсім одбігав ноги (Кроп.).
Виходити в інших словниках
| Виходити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |