Влучити в живу рану кого. Зачепити найвразливіше, те, що найбільше хвилює, непокоїть кого-небудь.
- Коли Юлічка запитала його про сестру, він не міг відповісти одразу. Це запитання влучило прямо в його живу, незагоєну рану. Адже він справді мав-таки десь сестру, свою щебетушку Зінку, вивезену в запломбованому вагоні на німецьку каторгу (Гончар).
Влучити в точку див. влучати.