Вовк — Фразеологічний словник української мови

Вовк в овечій шкурі. Лицемірна людина, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри.

  • «Ти [Кузьма] мусиш буть богобоязним, тихим і смирним, як ягня, щоб не довідавсь хто, що ми вовки в овечій шкурі» (К.-Карий).

Вовк кишки догризає у кого. Хто-небудь дуже хоче їсти.

  • «Розбудім Ніну, зготуємо, якесь вариво, бо в мене вовк уже кишки догризає» (Стельмах).

[і] вовк не пролізе, перев. з словоспол. Такий, що. Надзвичайно густий.

  • «Яри кругом, до самого Інгулу, терники такі, що й вовк не пролізе» (Сиз.).

Морський вовк. Досвідчений моряк.

  • «Перед ним суворі екзаменатори, бувалі морські вовки, екзаменують тебе на далекі плавання» (Гончар).
  • «Нам головне — до моря добратися. А там на корабель юнгами влаштуємось, куди хоч попливемо, справжніми морськими вовками станемо» (Збан.).

Стріляний вовк див. горобець.

Хоч вовк траву їж. Абсолютно байдуже.

  • «Чи вам тільки б рекорд узяти, а там хоч вовк траву їж?» (Шовк.).

Синонім: Хоч трава не рости.

Як вовк у зорях див. цап.

Як загнаний ~ див. звір.