Волочити — Фразеологічний словник української мови

Волочити життя (дні). Жити безрадісно, нецікаво, у горі та нестатках.

  • Сумне й недоладне прийшлося січовикові волочити життя на старість (Мирний).

Ледве волочити ноги див. тягти.