Воля ваша (твоя). Уживається для шанобливого вираження згоди з ким-небудь; хай буде так.
- [Наталка:] Воля ваша, добродію, а ви так з-письменна говорите, що я того і не розумію (Котл.).
- [Пєрєдєрій:] Прощайте (дає руку). [Храпко:] Ваша воля, ваша й сила! Прощайте (Собі дає руку) (Мирний).
Вольному воля. Як хочете (хочеш).
- Не хочеш говорити — вольному воля (Коцюб.).
- — То, може, мені піти? — Вольному воля (Стельмах).
Своя воля кому. Хто-небудь має право робити так, як хоче.
- Він ще й рад буде, щоб збути нас і щоб тут йому своя воля була з Тимохою поратись (Кв.-Осн.).