Вправляти — Фразеологічний словник української мови

Вправляти / вправити в гумор кого, рідко. Викликати у кого-небудь добрий, бадьорий настрій.

  • Старе угорське вино розігріло стару кров і вправило його в веселий гумор (Фр.).

Вправляти / вправити мозок [душу, рідко мізки, діал. мозки] кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось.

  • — Слухай,— налетів на голову агроном,— скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк (Драч).
  • [Горлов:] Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили (Корн.).
  • [Арсен:] Піти хіба у райпартком, поговорити. Там би йому душу вправили! (Мороз).
  • Добре, що Саша вибрав собі іншу колію на шляху революції: в маси, серед мас із масами! З робітничим класом! В пролетарські осередки! От і вправили Саші мозки — оці живі, живучі, постійні зв'язки з простими людьми на заводах (Смолич).