Врости — Фразеологічний словник української мови

Врости в землю.

Завмерти, заклякнути на місці від великої несподіванки чи сильного хвилювання, страху і т. ін.

  • Юра Мольфар стояв по той бік вориння і дивився на неї. Вона хотіла крикнуть на нього — не могла.. Намагалась втекти — вросла в землю (Коцюб.).
  • В повітрі смужкою блиснула шабля, і жінка з переляку зіщулилась, вросла в землю (Стельмах).