Відбиватися, відбитися в пам'яті чиїй. Запам'ятовуватися.
- Ось яка та картина, що відбилася в пам'яті моїй наперекір течії вічно біжучого часу (Л. Укр.).
- Поряд з цим відбилася в моїй пам'яті її [Аделіни Патті] витончена невеличка фігура з профілем, неначе вирізьбленим із слонової кості (Моє життя в мист.).
Відбитися в пам'ятку чиєму, рідко.
- Мотря стоїть уже в себе за лісою, визирає з-під малини. Лице палає, сміливе, ..а чорні оченята як не випалять.. Такою й одбилась вона в моєму пам'ятку назавжди (Вас).
Відбиватися від дому; ~ від рук див. відбитися.
Відбиватися (відмахуватися) / Відбитися (відмахнутися) [обома] руками й ногами. Рішуче відмовлятися від чого-небудь, усіма силами чинити опір чому-небудь.
- Відбиватися руками й ногами від участі в розробці неперспективного проекту.
Відмахуватися руками.
- Він почав питать в наймичок, в прикажчиків, але ті одмахувались руками і казали, що ті книжки їм зовсім ні для чого не потрібні (Н.-Лев.).
Відбиватися в інших словниках
| Відбиватися — Великий тлумачний словник сучасної української мови |