Відлягло (відійшло) від серця [від душі, на серці, на душі] у кого, кому і без додатка.
Хто-небудь відчув полегшення, спокій, перестав тривожитися, хвилюватися.
- Після сварки тільки поріг переступить важко, а переступив — і помирився!.. Тепер від серця відлягло і зовсім полегшало (Тоб.).
- Коли до гір вступило радянське військо, у Катерини зразу ж відлягло від серця (Чорн.).
- У Маслова відлягло від душі, він зрозумів: товариство прийняло його до свого школярського гурту (Збан.).
- Пішов [Мина], і всім ніби аж відлягло від душі (Гончар).
- У Серафими Ігнатівни відлягло на серці (Мокр.).
- Відлягло на душі й полегшало, бо ти вже бачив саму Василинку, схожу на пшеничний колосок (Гуц.).
- В неділю чи в свято вийде Олександра на музики, впірне, мов у море, в юрбу веселої, безжурної челяді, задивиться на парубочу красу, і відійде трохи від серця (Коцюб.).
Синонім: просвітліло на душі.