Відплачувати (віддавати) / Відплатити (віддати) сторицею.
1. Дуже щедро віддячувати за добрі справи.
- Земля любить, щоб її доглядали, тоді й людям сторицею відплатить (Цюпа).
2. Жорстоко мстити за заподіяне зло.
- За смерть Ніни та її батька партизани відплатили сторицею (Д. Бедзик).
- Вороги — бездушні дітозгуби — на тебе [український народ] кинулись... Та не вбили вони тебе... Ти віддаси сторицею (Тич.).