Відпочивати — Фразеологічний словник української мови

Відпочивати / Відпочити (Спочити) серцем (душею).

Заспокоюватися чим-небудь; знаходити душевний спокій у чому-небудь.

  • Шкода йому стало того давнього, на котрому він серцем одпочивав; шкода стало дитячих літ (Мирний).
  • Спасибі тобі, велике спасибі за лист. Я хоч на хвилину спочив душею (Коцюб.).