Відпускати — Фразеологічний словник української мови

Відпускати / відпустити гайку (гальма). Послаблювати вимоги до кого-небудь або до себе.

  • Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку, — повчав Сагайда Маковейчика, передаючи йому взвод (Гончар).
  • Чим пояснити її сьогоднішні примхи, скажімо, оту раптову незрозумілу різкість: «Не хочу! їдьте без мене!»? Невже, що опинилася вдома, на рідній землі, де можна собі нарешті все дозволити, відпустити всі гальма? (Гончар).

Відпускати / відпустити повіддя. Не стримувати, не контролювати себе.

  • Коло Дамуньки з уповноважених злітали всі набутки цивілізації, вони ставали схожі на сільську паруботу, яка на людях ще виказує сяку-таку сором'язливість, а вже в темряві, відпускає повіддя (Загреб.).