Відстоювати — Фразеологічний словник української мови

Відстоювати стояни. Марно витрачати час, чекаючи кого-, чого-небудь.

  • «Кат-ни, Оришко,— каже господиня,— до паламарихи та купи квіток. Тільки вибирай найкращих, свіжих... То це й прийшла... То відпускаєте, чи що, бо мені ніколи стояни відстоювати» (Сирот.).