Відігрівати — Фразеологічний словник української мови

Відігрівати / відігріти (вигодувати) змію (гадюку) біля (коло) [свого] серця (за пазухою). Виявляти турботу, піклування про того, хто згодом віддячить злом.

  • — А що, одігріли змію біля свого серця! — гукали перші неймовірці (Мирний)
  • Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка-лавушниця в крайнім ступеню обурення казала їй добросердечно: — Ах ти ж, паскудо неприкаяна! А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? От і відігрієш змію за пазухою! (Хотк.)
  • [Харко:] Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже (Мирний)

Пор.: Пригріти гадюку на грудях.

Відігрівати / відігріти серце чиє (душу чию). Заспокоювати, втішати кого-небудь співчуттям, ласкою чи любов'ю.

  • Ви мене привітали, як рідні; моє серце, мою душу одігріли... (Мирний)