Відірвати — Фразеологічний словник української мови

Відірвати від серця див. відривати.

Відірвати голову кому і без додатка, грубо. 1. Суворо покарати кого-небудь. — Будь здорова. Коли ж хто зобидить тебе — прибігай до мене і я йому голову відірву! — хмуриться парубоче обличчя (Стельмах); [Горлов:] Попереджаю, наказ виконувати точно. За найменше відхилення — відірву голову (Корн.).

  • Чи се [віщування] значить, що й ворожій силі, яка напосілась на Україну, я відірву голову і вона не заїсть мене? (Фр).
2. Знищити кого-небудь; розправитися з кимсь.

Відірвати очі див. відривати.

З шкірою не відірвати (не відірвеш) від чого, за. прилипнути, пристати/ т. ін. Що- небудь дуже міцно пристало до кого-, чого-небудь. * Образно. І не занадто вже тлустий [управитель] Гервасій Салоган, тільки темні щоки трохи розпухли внизу, а от противне прізвисько шевською смолою влипло в нього — з шкірою не відірвати (Стельмах).

Не відірвати очей див. відривати.