До нових (зелених, третіх, сьомих) віників, з сл. пам'ятати, не забути і т. ін. Дуже довго, тривалий період.
- Та провчу ж, провчу, тітусю, так що до нових віників буде тямити (Кв.-Осн.).
- [Павло:] Ну, стружіть, ноги, прудчіш,— бо як доженуть, то всиплють таких, що й до нових віників згадуватиму!.. (Кроп.).
- — Щось забули ви, Маркіяне Левковичу, про мене, сиротину. Мабуть, до нових віників доведеться вас виглядати (Гроха).
- Тож і виклич його до свого кабінету, постав перед собою, висповідай так, щоб до зелених віників пам'ятає (М. Ю. Тарн.).
- — Який Сашко? — аж звився хлопець.— Сашко Глушак? От наб'ю я йому морду, щоб не ліз у чужі справи, так і ти, і він до сьомих віників не забудете (Собко).
На тривалий час; надовго.
- Але ж ми, Настечко, добре йому дали — до нових віників запам'ятає! — втішає її братик (Стельмах).
- Макуха запевняв, що боятися нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик).