Віск — Фразеологічний словник української мови

Танути як віск див. танути.

Як віск, з сл. жовтий. Дуже, надзвичайно.

  • Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько. (Гр.)
  • Сам гарний: жовтий як віск, а худий, як скіпка, ще й очі позатягало (Гр.)
  • В почекальні брудній у кутку під залізною печею [піччю] сидить молодиця, жовта як віск (Стеф.)