Віхоть — Фразеологічний словник української мови

Віхоть. Упав віхоть. Трапилося нещастя.

  • Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас затим, що дуже поганий віхоть упав,— і він не зна, як перебути сей час (Сл. Гр.).