З гарячки, З [білої] гарячки (мов, ніби / т. ін.). З сл. Говорити, Молоти, Белькотіти і т. ін. Не зовсім осмислено, не обдумано, згарячу.
- Євдоким Юренко першим почав запрягати воли, щоб скоріше їхати до монастиря.— Усе пропало, усе — мов з гарячки говорив сусідам.— То треба скоріше виїжджати (Стельмах)
З гарячки. Меле язиком, неначе з гарячки [Укр. присл.].
З [білої] гарячки. Не зовсім осмислене, обдумане; беззмістовне.
- Не слухайте його, пришелепувато- го! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки!—затарабанила Олена (Стельмах)