Глибини — Фразеологічний словник української мови

До глибини душі (серця). Дуже сильно.

  • Доля Тараса Григоровича [Шевченка] вразила хазяїв до глибини душі. Хазяйка упадала біля гостя, не знаючи, чим ще почастувати його (Тулуб)
  • Бригадир колгоспу стояв перед Орлюком схвильований до глибини душі (Довж.)
  • — А ви говорите! — скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (Фр)

З глибини душі. Дуже щиро.

  • Його мимовільне, сповнене болю зізнання, що так зненацька вихопилось з глибини душі, болем різонуло й Віталія (Гончар)

Іти з глибини душі див. іти