Без мила голити / Поголити кого. Ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь неприємностей.
- Як так будеш ламати причепи, то ми тебе без мила поголимо, парубче (Хор.).
Голити / Виголити в москалі, іст. Забирати у солдати.
- Ото жі вивчився я, виріс, Прошу собі волі,— Не дає [пані], в москалі Проклята не голить (Шевч.).
Синонім: Голити лоб.
Голити / Виголити лоб [лоба, чуба, чуприну і т. ін.], іст. Забирати в солдати.
- Од матушки-ца-риці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Шевч.).
- Ой привезли до прийому Чуприни голити (Шевч.).
- [Тетян а:] Адже і ти мужиком був, поки тобі лоба не виголили та мундира не натягли на плечі (Котл.).
Голити в інших словниках
| Голити — Тлумачний словник української мови |
| Голити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |