Горою — Фразеологічний словник української мови

З горою. Вище країв посудини або іншої тари; з надлишком [про що-небудь насипане, набране]. Старі полуторки продовольчих складів завжди навалені з горою (Хор.). Синонім: з верхом (у 1 знач.).

Стояти горою див. стояти.

Як (мов, ніби і т. ін.) за кам’яною горою (стіною). Позбавлений клопотів, турбот; захищений від усього.

  • Бачу я, Микито, що ти тут у місті, як у темному гаю, та ти сам не турбуйся, бо ти за мною, як за кам’яною горою (Вовчок).
  • Тому-то й я позичила тебе в Мартишки, щоб бути за тобою, мов за кам’яною горою (Гуц.).

Як за горою.

  • Гарна ви жінка в Петра, — знову похвалив гість. — Має шанувати своє щастя. Він за вами — як за горою! (Гуц.).