Гострий — Фразеологічний словник української мови

Гострий (бадьорий) на язик [на слово, на мову, на речі / т. ін.]. Здатний дотепно і влучно говорити.

  • Замолоду була [Мар'я] красива, швидка, весела... і на язик гостра (Мирний)
  • Автором., дотепу був Юлик Турбай, кмітливий і гострий на язик веселун (Мур.)
  • Вайлуватий [Микола], не дуже говіркий, хоч іноді гострий на слово (Жур.)
  • [Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (Кроп.)
  • Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дн. Чайка)
  • Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (Коп.)

Синоніми. язик підвішений добре; язик як бритва.

Гострий на око (на очі). Надзвичайно спостережливий.

  • Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни,— якийсь військовий приводив (Баш)

Синонім: меткий на око.

Гострий язик див. язик

Ніж ~ у серце див. ніж