Гребти — Фразеологічний словник української мови

Гребти (загрібати, горнути / т. ін.) гроші [золото і т. ін.] лопатою (жменею). Дуже швидко, без великих затрат праці багатіти, наживатися.

  • Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє, коли повірити панові з Білої Церкви, — заступився за Америку Білоус.
  • Там гроші лопатою гребуть (Стельмах).
  • Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому бог дає (Стор.).

Гребти під себе. Бути зажерливим.

  • В чому ж він помилився сам? ..Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі. Не гріб під себе, не чіплявся в чужі горлянки (Мушк.).

Лопатою гребти див. горнути.