Гризти граніт науки. Наполегливо оволодівати знаннями.
- — Ну, давайте, білоручки, Десять років недарма Гризли ви граніт науки...— Підкидав не жартома Чоловік один лукавий (Воскр.).
Гризти / прогризти голову кому. Докучати комусь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін.
- Почала баба дідові гризти голову: — Твоя дитина ледащо — не хоче нічого робити, тільки гуляє та спить (Укр. казки).
- Палажка ж своє діло робила: за вгород Михайлові голову гризла та гризла (Тесл.).
- — Гетьмане, не лізьте! — скрикне Марина. Он мені всі голову прогризли вами (Мирний).
- — Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без грошей (Кучер).
Пор.: проточити голову.
Гризти в інших словниках
| Гризти — Тлумачний словник української мови |
| Гризти — Великий тлумачний словник сучасної української мови |