Аж п'яти губити, з сл. бігти, тікати і т. ін. Дуже.
- Як почув Василько про панського пса, то так тікав аж п'яти губив [Казки Буковини..].
Губити голову див. втрачати.
Губити / згубити з очей кого, що. Переставати бачити кого-, що-небудь.
- — Ти помітив якусь рухливу цятку. Стеж уважніше, не губи її з очей (Ю. Бедзик).
- Отак і стояв [Юсуп], аж доки й згубив з очей розталу в скелях та чагарниках загадкову і мужню постать.. Саїд Алі Мухтарова (Де).
Губити рівновагу див. втрачати; ~ розум див. загубити.
Губити в інших словниках
| Губити — Тлумачний словник української мови |
| Губити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |