Дарувати життя кому і без додатка.
1. Залишати живим [засудженого до страти або переможеного в бою, поєдинку]; щадити. [Золотницький:] В своїх маєтках; добра'х — ми королі, Як вони, так і я маю право дарувати життя підданому чи на горло його карати (Гр.).
- Червоноармієць страшний ворогові в бою, а лежачого ми не б'єм. Якщо здастеся, ми даруємо життя (Гончар).
2. Не вбивати, відпускати на волю (про тварин). Він тому ведмедю дарував життя! (Я. Укр.)
Дарувати свободу кому. Звільняти кого-небудь з-під варти, з ув'язнення.
Не дарувати свого. Не йти ні на які поступки, відстоюючи свої інтереси. Всі знали, що він у суперечці ніколи не дарував свого.
Дарувати в інших словниках
| Дарувати — Тлумачний словник української мови |
| Дарувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |